Курс гривні минулого тижня змінювався переважно в діапазоні 43-43.1 грн/$, що майже нейтрально після коливань у діапазоні 35 копійок тижнем раніше та 42-72 копійок у перші тижні року.

‍Відбувалося це на тлі зменшення дефіциту валюти на ринку до $498 млн або на 15% порівняно з попереднім тижнем. Однак НБУ зменшив інтервенції лише на 9% до $726 млн.

Погляд ICU: НБУ продовжив активно задовольняти надлишковий попит минулого тижня, зменшивши тижневу амплітуду коливань до мінімуму з липня минулого року. Виглядає так, що НБУ намагається максимально заспокоїти ринок після січневих піків девальвації та зменшити потребу в інтервенціях.

Річна інфляція знизилася до 7.4% у січні порівняно з 8.0% у грудні. Сповільнення темпів зростання цін спостерігалося за більшістю складових споживчого кошика. Найбільш помітно – для послуг зв’язку (7.1% порівняно з 12.0% у грудні) та послуг охорони здоров’я (4.7% проти 6.0%).

‍Ціни на продукти харчування, найбільшу складову споживчого кошика, сповільнилися до 9.5% у січні порівняно з 9.8% у грудні. Річна базова інфляція теж різко впала – до 7.0% порівняно з 8.0% місяцем раніше.

Погляд ICU: Сповільнення інфляції залишається стійким, ми очікуємо, що річна інфляції сповільнюватиметься принаймні до червня, проте почне зростати знову у 2п26 через ефект низької бази порівняння. Ми прогнозуємо інфляцію на рівні 6.3% наприкінці 2026 року, що нижче за прогноз НБУ на рівні 7.5%.

Послабленню інфляційного тиску сприятимуть сповільнення доходів населення, достатність минулорічного урожаю, обмеження для експорту агропродукції (через обстріли портової інфраструктури), стабільність комунальних тарифів та відносна стабільність обмінного курсу гривні. Блекаути створюють додатковий тиск на собівартість продукції, однак виробники не поспішатимуть перекладати його на споживачів через погіршення споживацьких настроїв.

Станом на сьогоднішній ранок обсяг ОВДП у власності фізичних осіб становив 124 млрд грн, це на 12 млрд грн або майже 11% більше, ніж на початку року, та майже вп'ятеро більше, ніж перед початком повномасштабного вторгнення.

‍Основним чинником зростання портфелю були гривневі ОВДП: їх обсяг у власності фізосіб від початку року зріс на 8.3 млрд грн, а валютних – лише на 3.8 млрд грн, однак частково це результат переоцінки внаслідок девальвації. Тож частка гривневих інструментів у роздрібному портфелі сягнула майже 60%, що на 1 в.п. більше, ніж на початку року. Частка населення в загальному обсязі ОВДП в обігу (без урахування ОВДП у власності НБУ) зросла до 9.3% з 8.6% на початку цього року.

Погляд ICU: ОВДП, і особливо гривневі облігації, здобувають усе більший інтерес у фізичних осіб завдяки вищій дохідності порівняно з депозитними ставками банків. Очікування подальшого зниження ставок через пом’якшення монетарної політики НБУ створюють додатковий стимул для населення збільшувати вкладення в гривневі ОВДП.

‍
🔗 Deep-dive в українські фінансові ринки + огляд глобальної перспективи — в нашому щотижневику за посиланням