Оптимізм ринків щодо рішення Верховного суду США скасувати імпортні мита Трампа переважив геополітичні ризики ескалації між США та Іраном, що спричинило ралі на фондових ринках. Попри заяви Білого дому про намір швидко відновити мита іншими методами та запровадження Трампом нових загальних ставок, індекси S&P 500 і Nasdaq 100 зросли на 1.1% за тиждень.

‍На боргових ринках ключовою подією став протокол засідання ФРС, який продемонстрував більш «яструбині» настрої, ніж очікували інвестори. Один із головних для ФРС інфляційних індикаторів, ціновий індекс персональних споживчих витрат у США (PCE), прискорив зростання. Це посилило сумніви щодо швидкого зниження ставок. За підсумками тижня дохідності 10-річних та 2-річних казначейських облігацій США піднялися до 4.08% і 3.48% відповідно.Найбільший вплив побоювання ескалації конфлікту між США та Іраном мали на сировинні ринки. Ціна на нафту Brent зросла на 6% до $71.8 за барель, а дорогоцінні метали теж упевнено додали в ціні: срібло — на 9%, золото — на 1%.

Погляд ICU: Рішення Верховного суду спричиняє нову хвилю невизначеності навколо митної політики США. Трамп очікувано продемонстрував готовність і надалі використовувати імпортні мита як інструмент геополітичного впливу. Для цього президентська адміністрація може задіяти достатньо велику кількість альтернативних законодавчих актів. Водночас ці акти передбачають більше обмежень, зокрема необхідність затвердження мит Конгресом, або 15% як максимальний рівень нових митних ставок.

Крім того, посилюється правовий безлад через уже укладені торговельні угоди США з іншими країнами, а також бажання багатьох американських компаній вимагати компенсацію за вже сплачені мита. У більшості випадків торговельні партнери США навряд чи наважаться зупинити процес укладання торговельних угод або скасувати вже укладені угоди через побоювання каральних заходів з боку американської адміністрації.

Національний банк ослабив офіційний курс гривні минулої середи до 43.29 грн/$, однак згодом зупинив тренд і завершив тиждень ослабленням лише до 43.27 грн/$. або на 0.4%.

‍Відбулося це ослаблення на тлі зменшення попиту на валюту й зниження дефіциту валюти на ринку майже на чверть порівняно з попереднім тижнем до $383 млн. Водночас НБУ зменшив інтервенції лише на 9% до $661 млн. Це трошки більше, ніж середньотижневий обсяг інтервенцій за чотири роки повномасштабної війни.

Погляд ICU: Після послаблення гривні в грудні-січні Національний банк наразі не має апетиту до подальшої девальвації, а також не дозволяє вже кілька тижнів значних коливань курсу гривні.

Така динаміка курсу може зберігатися доти, поки НБУ не стабілізує обсяги інтервенцій на комфортному для нього рівні неподалік $600 млн, який ми спостерігали більшу частину минулого року. Однак ми зберігаємо наш прогноз поступового послаблення курсу до 45 грн/$ наприкінці року.

‍🔗 Ці теми + тренди дохідностей ОВДП — в черговому випуску нашого аналітичного тижневика за посиланням