У вересні інтервенції НБУ продовжили зростати, сягнувши нового історичного максимуму. Причина – зростання попиту на валюту як від юридичних, так і фізичних осіб.
За час повномасштабної війни найбільші обсяги інтервенцій були в грудні 2024 року ($5.3 млрд) та в червні цього року ($5.1 млрд), але історичного максимуму вони наразі сягнули у вересні – $5.5 млрд. Чиста купівля валюти юрособами та роздрібними покупцями зросла до $4.9 млрд – теж історичного максимуму. За вересень чиста купівля валюти клієнтами банків (юрособами) склала майже $4 млрд, хоча в роздрібному сегменті чиста купівля виявилася на $100 млн меншою за максимум й склала $921 млн.
Водночас збільшеними інтервенціями НБУ продовжив тримати вартість долара США нижче за 45 грн/$. Офіційний курс гривні до долара США у вересні рухався в межах 44.3-44.97 грн/$, але за підсумками місяця послабшав лише на 0.4% до 44.68 грн/$, а з початку року долар США подорожчав на 5.5%.
Погляд ICU: Національний банк у вересні демонстрував гнучкість курсу гривні й дозволяв досить великі коливання курсу як в один, так і в інший бік. З іншого боку, НБУ прагне зберігати привабливість гривневих активів, тож не дозволяє гривні суттєво слабшати, збільшуючи інтервенції. Дефіцит валюти в понад $1 млрд щотижня вже став новою нормою, що пов’язано зі скороченням експорту агропродукції та збільшенням імпорту деталей для виробництва вітчизняної зброї. Саме через перерозподіл коштів, отриманих за програмою USL для виробництва зброї, НБУ був змушений збільшувати інтервенції ще влітку, коли країна отримала перший транш за цією програмою.
Відповідно, надходження ще більших обсягів коштів для закупівлі зброї спричинятиме потребу в ще більших інтервенціях НБУ. Водночас ми очікуємо, що в 4кв26 НБУ буде уникати різкої девальвації гривні, але поступово рухатиме курс до рівня 45.8 грн/$.
Дефіцит поточного рахунку сягнув $4.8 млрд у серпні, адже величезний дефіцит зовнішньої торгівлі не було компенсовано новими припливами бюджетних грантів. Дефіцит поточного рахунку за 12 місяців сягнув $23.5 млрд, або близько 10% оціненого ВВП 2026 року.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами залишався ключовим викликом, адже експорт товарів у серпні скоротився на 19% р/р (+1% р/р за 8м26) через поглиблення логістичних проблем унаслідок російських терористичних атак. Імпорт товарів продовжував стрімко зростати через збільшення закупівель енергоносіїв та компонентів для виробництва зброї. Втім, на відміну від червня та липня, серпень не був щедрим на нові надходження бюджетних грантів – їх було недостатньо, щоб компенсувати дефіцит зовнішньої торгівлі.
Фінансовий рахунок покращився суттєво в серпні й сягнув профіциту $1.7 млрд завдяки надходженню частини військової компоненти USL від ЄС. Ця складова не потрапляє одразу в резерви через обмежене цільове призначення коштів: їх можна використати лише для закупівлі зброї.Сукупний баланс поточного та фінансового рахунків у серпні був від’ємним на рівні $3.1 млрд, тож НБУ доводилося витрачати резерви, щоб компенсувати цей дефіцит. Міжнародні резерви скоротилися в серпні на 5% до $48.7 млрд.
Погляд ICU: Свіжі дані про платіжний баланс укотре підкреслюють, наскільки українська економіка залишається залежною від зовнішньої фінансової допомоги. Дефіцит зовнішніх рахунків (без урахування кредитів та грантів) продовжує поглиблюватися, що створює значні ризики для макроекономічної стабільності.
Ми й надалі дотримуємося думки, що фінансової допомоги буде достатньо, щоб компенсувати зовнішні дисбаланси принаймні до кінця 1п27, однак Україні критично необхідно забезпечити додаткове фондування в подальшому, щоб макроекономічні ризики залишалися контрольованими.
🔗 Фінансовий пульс тижня — у нашому тижневику. Повний текст — за посиланням
